Preloader

«Ребятам о бурятах»: нотатки з етнографії та історії

Бурятія стабільно другий (після Дагестану) регіон РФ за кількістю загиблих у ході агресії проти України. Причому в українському інформаційному просторі саме буряти стали уособленням жорстокості й дикості російських загарбників. Чому так і що воно за люди?

281444858 5034919546592581 8850206787962566053 n

Що ховається за бурятською вивіскою?

Очевидно, природу бурятської войовничості треба розуміти насамперед у соціально-економічному ключі. Адже за рівнем життя й добробуту населення, Бурятія в останній десятці загальноросійського рейтингу, а натомість за рівнем алкоголізму – в першій. З царських часів (а надто в радянські) в тих краях осідало багато колишніх в’язнів. Словом, депресивний регіон, де служба в армії – один із небагатьох загальнодоступних соціальних ліфтів. Звідси також зрозуміло, що вихідці з неблагополучного краю часто поводять себе дико й жорстоко.

Утім, важливо також розуміти, що буряти в Бурятії становлять близько 30% населення, тоді як росіяни близько 65 %. Тож, якщо взяти до уваги демографію, далеко не кожен виходець із Бурятії, який поїхав воювати проти України, виявиться бурятом.

За даними на 2010, загалом у РФ близько 465 тисяч бурятів (в т.ч. невеликий субетнос сойотів), з яких близько 290 тисяч у самій Бурятії і ще близько 150 тисяч у двох бурятський національних округах за її межами. В масштабах 144-мільйонної РФ це трохи більше 0,3%. (Ще понад 110 тисяч бурятів у Монголії та Китаї, але тут їх можна до уваги не брати.)

800px buryat mongol assr in 1925

В 1926 буряти становили 43,9 % населення Бурят-Монгольської АРСР, а в 1939 – лише 21,3%. Так сталося передусім тому, що в ході реорганізацій зі складу республіки вивели території зі значним бурятським населенням: Агінський (XIV) та Усть-Ординський (IIII) округи. Тож, якщо казати про бурятську національну складову в агресії проти України, треба зважати також на Іркутську область та Забайкальський край.

Воєнно-гумористичний фольклор

У бурятів дуже популярні анекдоти про війну. Причому, як стверджують дослідники фольклору, самі буряти в цих анекдотах ніколи не геройствують, але завжди хитрують.

«Война. Командир поднимает бойцов в атаку:

  • Вперед, орлы!

Все несутся на врага с криком «ура!», а двое продолжают сидеть в окопе.

  • А вы почему сидите?!!
  • А мы не орлы, мы львы: Лев Абрамович и Арсалан Бадмаевич!».

(Як ви здогадалися, «арсалан» по-бурятські «лев».)

«1945 год, славный бурятский парень сражается с фашистами, дошел до самого Берлина и помирать по-глупому под конец войны ему неохота. Решил он засесть в каком-нибудь подвале и оттуда постреливать. Забегает в первый попавшийся, а там в полутьме уже сидит куча народу. По каскам определив, что это свои, не растерявшись, он давай орать:

  • Что вы тут расселись?! Там ваши братья гибнут, а вы тут прячетесь! Сейчас всех перестреляю!

И тут ему спокойно отвечают по-бурятски:

  • Болиишта, эндэ ганса буряа-дууд». («Припини, тут же лише самі буряти»).

Причому, як тішаться бурятські етнографи, «показана ситуация попытки выжить, осуществляемой с помощью обращения к родному языку». Як у нас кажуть, мова має значення.

Цікава також бурятська байка про так би мовити особливості дружби народів:

Глухе забайкальське село: буряти й росіяни живуть відособлено, але бухають ті й інші. Причому росіяни, в яких гірше з тваринництвом, інколи крадуть у бурятів вівцю на закуску, сподіваючись, що ті не помітять. Мовляв, ну не може забуханий бурятський чабан із початковою освітою перерахувати кілька тисяч овець. Але буряти неодмінно помічають крадіжку і вчиняють розборки. А фішка в тому, що вхід у кошару завжди шириною в дві вівці, і якщо остання пройшла самонька – треба йти давати тягла росіянам.

Незрозуміло, чому росіяни не вкрасти одразу дві вівці? Можливо, це має свідчити, що росіяни в бурятському розумінні не надто кмітливі, а може – що зайвого не крадуть. Утім, як зазначає бурятська дослідниця, яка наводить цю бувальщину, «в байках и в анекдотах осмысливаются насущные проблемы и явления действительности, характерные образы массового сознания».

(Більше про бурятські культурні особливості читайте тут https://arzamas.academy/mag/875-buryat)

До речі, про бурятську мову. За даними перепису-2010, нею володіє 218,5 тисяч осіб, тобто менше половини російських бурятів, причому молоді – значно гірше за старших. Мова титульної нації в Бурятії не є мовою виховання і навчання, а викладається факультативно. В 2019-20 навчальному році її вивчала десь половина місцевих учнів.

Два кольори мої!..

За іронією історії, Як ми вже зазначали (https://ord-ua.com/2020/04/26/ukraina-voshodyashego-solnca/), неабияку роль в тому, що Москва підкорила бурятів, відіграв засланий у Забайкалля лівобережний козацький гетьман Дем’ян Ігнатович-Многогрішний. Тож, бурятські звірства в Україні – це ніби кармічна «отвєтка». А на початку 1920-х була навіть ідея побудувати Далекосхідну державу як федерацію козаків (забайкальських, амурських, уссурійських), українців та бурятів.

1280px flag of buryatia.svg

Бурятський прапор дещо нагадує український, але смисл кольорів геть інший. Синій – їхній національний колір, білий символізує всілякі бурятські чесноти, а жовтий – колір ламаїстського буддизму, до якого належить більшість бурятів. Прапори Усть-Ординського, а надто Агінського бурятських округів також витримані в синьо-жовтій гаммі.

За даними перепису-2001 року, в Україні проживав 391 бурят (найвідоміший українець бурятського походження Юрій Єхануров). Натомість у Бурятії за даними перепису-2010 – 5654 українці (0,58%, четверта національна група).

***

Насамкінець варто наголосити: хоч би які злочини вчинили російські вояки бурятської національності, але рішення про агресію проти України ухвалювали не в Улан-Уде, а в Москві. Зрештою, 20 років тому (15.04.2002) депутати Народного хуралу Бурятії визнали, що Декларація про державний суверенітет Бурятії (08.10.1990) втратила чинність. Тому буряти такі ж піддані Путіна, як і росіяни.