Preloader

У НБУ запевняють, що контролюють ситуацію з падінням гривні

У нбу= запевняють,= що= контролюють= ситуацію= з= падінням= гривні
У НБУ запевняють, що контролюють ситуацію з падінням гривні

Протягом останніх кількох місяців гривня постійно девальвує на валютному ринку. Проте в Нацбанку запевняють, що загрози для національної валюти немає.

"Ніякої загрози національної грошової одиниці немає, ситуація перебуває під контролем НБУ, її також відстежує Рада НБУ, яка визначає Основні засади грошово-кредитної політики. Фундаментальних факторів для девальвації гривні в даний час немає. Однак, якщо проаналізувати динаміку обмінного курсу гривні до долара США протягом останніх років, то поточна ситуація на валютному ринку України видається традиційною, адже простежується чітка сезонність курсової динаміки з піками знецінення гривні в січні-лютому", — зазначив у Facebook голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Також на валютний ринок впливають сезонні фактори.

"Це насамперед стосується звуження пропозиції іноземної валюти на внутрішньому ринку через нижчі обсяги надходження іноземної валюти експортерів до України, у тому числі через те, що вони надають перевагу зберіганню своїх коштів в іноземній валюті за кордоном. Що стосується попиту, то високий попит на іноземну валюту фіксувався, зокрема, з боку газотрейдерів та підприємств паливно-енергетичного комплексу. Як наслідок у грудні-січні спостерігалося пожвавлення попиту на безготівкову іноземну валюту", — пояснив Данилишин.

Також в очікуванні здорожчання валюти її почало скуповувати населення.

"Утім, населення продовжує більше продавати валюту, ніж купувати, витрачаючи таким чином свої заощадження на споживчі цілі. Водночас більшість думок сходяться в тому, що як і роком раніше фундаментальні фактори для розгортання девальваційних процесів відсутні", — розповів голова Ради НБУ.

На девальвацію гривні також вплинули бюджетно-монетарні чинники. Минулого року, як і позаторік уряд здійснив значні обсяги державних видатків. Зокрема, наприкінці року виплатили пенсії одразу за два місяці – грудень та січень.

"Так, за підсумками 11 місяців 2017 року обсяг монетарної бази дещо зменшився, тоді як з урахуванням грудня її приріст становив 5,4%, або 17,5 млрд грн. Розширення гривневої пропозиції стимулювало збільшення попиту на іноземну валюту. При цьому слід враховувати, що за відповідних умов гривнева ліквідність може достатньо швидко перетікати на валютний ринок. Тому з терезів не слід скидати вплив бюджетних та монетарних факторів на курсоутворення та інфляцію та вживати подальших заходів щодо поліпшення тактичної координації бюджетної та монетарної політики", — пояснив Данилишин.

Для згладжування ситуації на валютному ринку Нацбанк продавав та купував долари.

"Купівля Національним банком іноземної валюти виправданий захід з точки зору необхідності поповнення міжнародних резервів, а зазначений обсяг інтервенцій НБУ є порівняно незначним і це не було основним фактором, який задавав тренд. Однак не можна заперечувати й те, що це дещо звузило пропозицію іноземної валюти на ринку", — зазначив Данилишин.


Голова Ради НБУ виділив об’єктивні та суб’єктивні причини знецінення гривні на валютному ринку.

Об’єктивні:

- Негативне сальдо торгового балансу, що зростає, – за 11 місяців 2017 року від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 5,2 млрд доларів. Це на 124% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Темпи зростання імпорту за цей період порівняно з аналогічним періодом торік (27,5%), перевищували аналогічний показник зростання експорту (20,6%). Тобто, попит на валюту, який формувався внаслідок суттєвого перевищення імпорту над експортом призвів до зниження курсу гривні.

- Надактивні витрати бюджетних коштів наприкінці року – якщо станом на 1 грудня 2017 року залишок коштів уряду на єдиному казначейському рахунку (ЄКР), відкритому в Держказначействі, становив 54,1 млрд грн, то станом на 1 січня 2018 року – 5,1 млрд грн. Тобто за грудень залишок коштів уряду на ЄКР зменшився на 49 млрд грн. (або в 10,6 раза). Певна частина коштів потрапила на валютний ринок, чим сприяла суттєвому збільшенню попиту на іноземну валюту.

- Міжсезонне тимчасове зменшення експорту (в першу чергу продукції чорної металургії, хімічної промисловості та агропродукції) збіглося із ситуативною активізацією імпорту (особливо в грудні) – вектор кумулятивного впливу цих двох факторів також впливав на зниження курсу гривні.

- Неотримання 2017 року двох (із чотирьох запланованих згідно з Меморандумом, який був підписаний 2016-го) траншів кредитів від МВФ (2017-го Україна отримала від МВФ 1 млрд доларів, а повернула за раніше отриманими позиками 1,27 млрд доларів) та неоднозначні перспективи подальшої кредитної співпраці із Фондом, а також неотримання 600 млн євро макрофінансової допомоги від ЄС – внаслідок цього Нацбанк вимушений вкрай обережно витрачати міжнародні резерви для згладжування коливань курсу гривні (протягом 2018-2021 років середньорічні виплати за держборгом складають 7 млрд доларів).

Суб’єктивні:

- Окремі гравці ринку, враховуючи наведені об’єктивні фактори, а також маючи досвід минулорічного (у січні 2017 року) тимчасового зниження курсу гривні, скористалися ситуацією та сприяють тимчасовому зниженню курсу гривні (тобто, проводять спекулятивні операції).

"У міру збільшення обсягів експорту агропродукції (від лютого-березня), за умови збереження відносно сприятливої кон’юнктури ринку металургійної продукції та сезонного зростання попиту на неї (від березня-квітня), очікується стабілізація курсу гривні (можливим є сценарій із укріпленням курсу нацвалюти наприкінці весни – на початку літа)", — прогнозує Данилишин.

Також "суттєво сприятиме курсовій стабільності відновлення співпраці України з МВФ та отримання макрофінансової допомоги від ЄС. Надіюсь, що після зустрічі президента України Петра Порошенка та глави МВФ Крістін Легард Україна активізує преговорний процес з МВФ і наступний транш кредиту МВФ Україна зможе отримати ще до літа".