Як команда Зеленського приймає вигідні Ахметову рішення

БізнесЦензор зібрав факти про кадрові призначення і регуляторні рішення, від яких виграв бізнес Ріната Ахметова. Це може свідчити про "дружбу" Володимира Зеленського з Рінатом Ахметовим.


Як команда Зеленського приймає вигідні Ахметову рішення 01
Колаж: БізнесЦензор

Кожен президент України отримує у спадок обов’язок допомагати бізнесу найбагатшого українця, власника корпорації СКМ, Ріната Ахметова.

Об этом сообщает Минправды

В Україні навіть існує афоризм, що "Бізнес Ахметова продається разом з посадою президента України". Схоже, що президент Володимир Зеленський не став винятком.

БізнесЦензор зібрав факти про кадрові призначення і регуляторні рішення, від яких виграв бізнес Ахметова.

Їх кількість і частота можуть свідчити про кулуарні домовленості між найбагатшою людиною України та її президентом.

Рента на залізну руду

На початку 2020 року верховна Рада прийняла важливий для економіки проєкт закону №1210. Цим законом, зокрема, були збільшенні ставки ранти на залізну руду з 8% до 11% та 12% — якщо ціна руди на світових ринках перевищить $70/тонна.

Однак найважливіше в цих змінах те, що Рада не змінила базу оподаткування. Рента, як і раніше, нараховується на собівартість видобутку руди (це 34%-63% від розміру чистого доходу гірничо-збагачувальних комбінатів), а не на ціну сировини при її експорті.

Це означає, що надходження від видобутку залізної руди до бюджету зростуть незначно. Як повідомляв БізнесЦензор, в 2018 році до державного бюджету надійшло 39,8 млрд грн ренти за користування всіма надрами. Водночас, сплата рентної плати від видобування залізних руд в 2018 році становила всього 2,04 млрд₴

При тому, лише чистий прибуток за 2018 рік п’яти найбільших ГЗК — Північного, Південного, Полтавського, Інгулецького та Центрального - склав більше 28 млрд₴

Незмінність бази оподаткування при видобутку залізної руди пролобіювали гірничо-металургійні компанії, які належать олігархам. Серед них найбільшу частку ринку займає група Метінвест Ріната Ахметова та Видима Новинського. Ця група контролює близько 70% видобутку залізної руди в Україні.

Аргумент гірників – підняття ренти та зміна бази оподаткування зроблять видобуток залізної руди збитковим.

Однак ці аргументи не відповідають реальнності, оскільки видобуток залізної руди – один з найбільш прибуткових бізнесів в Україні. Він щороку генерує своїм акціонерам мільярди гривень чистого прибутку.

В 2019 році чотири гірничо-збагачувальних комбінати увійшли в десятку найбільш прибуткових компаній України. Серед них – три ГЗК з групи Метінвест Ахметова, які сумарно отримали 23 млрд грн прибутку, та Полтавський ГЗК Костянтина Жеваго, який заробив чистим прибутком 7,1 млрд₴

Призначення лояльних до Ахметова людей в уряд

В березні 2020 року Верховна Рада звільняє Олексія Гончарука і призначає прем’єр-міністром Дениса Шмигаля. З 2017 року Шмигаль був заступником гендиректора з соціальних питань у "ДТЕК Західенерго".

Ця компанія – монополіст з виробництва електроенергії в Бурштинськрому енергоострові. БуОС — це енергосистема, синхронізована із системою Євросоюзу та від’єднана від Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС). Вона знаходиться на території Закарпатської, частин Львівської та Івано-Франківської областей. На ній проживають близько 3 млн українців.

"Західенерго" має стратегічне значення для ДТЕК. Через неї компанія здійснює експорт електроенергії до Європи.

90% е/е в БуОс виробляє Бурштинська ТЕС, що входить у ДТЕК Західенерго. На початку 2018 року Шмигаля призначають гендиректором Бурштинської ТЕС. Паралельно він виконує обов’язки заступника гендиректора "ДТЕК Західенерго".

В ДТЕК Шмигаль працює до серпня 2019 року і переходить на посаду голови Івано-Франківської ОДА. В лютому його призначають віце-прем’єр-міністром — міністром розвитку громад і територій.

Через місяць після обрання Шмигаля головою уряду, він на закритому засіданні, без згоди Верховної Ради, призначає в.о. міністра енергетики та довколишнього середовища Ольгу Буславець.

Перед цим Рада відмовилась погодити Буславець на посаду міністра через її попередній досвід роботи. В період президентства Петра Порошенка Буславець керувала профільним департаментом в Міненерго який погоджував порядок розрахунку ціни електроенергії, відомий як "Роттердам+". Найбільший зиск від цієї формули отримала компанія ДТЕК Ахметова.

За даними БізнесЦензор, наразі представники ДТЕК активно контактують з головою уряду Шмигалем та в.о. міністра Буславець в питаннях встановлення комфортних для холдингу правил роботи ринку електроенергії.

Заборона імпорту вугілля та електроенергії з Росії і Білорусі

Після призначення Шмигаля та Буславець, рішення, які вигідні ДТЕК, почали активно прийматися. Так в березні Кабмін ввів спецмита на імпорт електроенергії і вугілля з Росії в розмірі 65%.

А з 10 квітня імпорт електроенергії з РФ та Республіки Білорусь (РБ) був зупинений рішенням НКРЕКП. Від самого початку корпорація ДТЕК лобіювала заборону імпорту електроенергії з Росії та Білорусі, оскільки вона створювала конкуренцію та зменшувала рентабельність генерації групи.

Комерційний імпорт електроенергії з РФ та БР був дозволений у вересні 2019 року після того як Верховна Рада внесла зміни до закону "Про ринок електроенергії". Автором відповідної правки був депутат від "Слуги народу" Андрій Герус.

Комерційний імпорт передбачав закупку електроенергії українськими приватними компаніями у виробників та трейдерів з Білорусі та Росії напряму.

Обсяги імпорту були незначними, але вони створили конкуренцію на українському ринку групі ДТЕК. Це збило ціни на електроенергію. За розрахунками голови НКРЕКП Валерія Тарасюка, імпорт електроенергії в обсязі 0,5% давав ефект в стримуванні ціни в 10%.

Прийняття нового прогнозного балансу виробництва електроенергії

Тепла зима, падіння промвиробництва, карантин та економічна криза скоротили споживання електроенергії в Україні. Це все співпало з різким ростом обсягів виробництва альтернативної генерації через введення нових потужностей.

В 2019 році в будівництво нових потужностей ВДЕ вкладено 4 млрд євро, з яких 1,3 млрд євро інвестував ДТЕК.

На ринку утворився профіцит електроенергії. Міністерство енергетики вирішувало, яку з генерацій обмежувати для балансування системи.

Обмежити виробництво альтернативної генерації не можна, оскільки держава, згідно із законом зобов’язана компенсувати всю вартість виробленої, але не використаної ними електроенергії.

В результаті, в кінці квітня за підписом Буславець було оприлюднено новий Прогнозний енергетичний баланс на 2020 рік. Він передбачав зростання виробництва найдорожчої електроенергії за "зеленим тарифом" і зниження виробництва найдешевшої атомної електроенергії.

Компроміс по "зеленим" тарифам

В липні 2020 року Верховна Рада прийняла закон, який передбачає зниження "зеленого" тарифу для виробників електроенергії з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), компенсацію не менше 20% виплат по ньому з держбюджету та введення відповідальності за небаланси.

Зокрема, зелені тарифи для СЕС було знижено на 15%, а для ВЕС – на 7,5%. Ці ставки зниження були компромісом між владою і власниками "зеленої генерації". Найбільш активним лобістом була група ДТЕК Ріната Ахметова, якій належить 25% зелених потужностей в "Україні".

Від початку розглядався варіант зниження "зелених" тарифів на 30%.

Віддати Добропіллявугілля Центренерго

Через профіцит потужностей з виробництва електроенергії та низький попит на вугілля ДТЕК запропонував прем’єру Денису Шмигалю повернути державі об’єднання "Добропіллявугілля". Це держпідприємство ДТЕК взяв в оренду за часів Януковича до 2059 року.

"Добропіллявугілля" — один з великих виробників вугілля газової групи.

З березня по середину липня 2020 року воно призупинило видобуток через зменшення попиту з боку теплових електростанцій, а зокрема "ДТЕК Західенерго", яке зупинило експорт електроенергії через низьку ціну в ЄС. Підприємство відновило роботу після доручення Буславець на адресу "Центренерго" розпочати закупівлю вугілля "Добропіллявугілля".

ДТЕК запропонувала уряду створити на базі державного ПАТ "Центренерго" єдиний паливно-енергетичний комплекс, куди повинні увійти до десяти шахт, в тому числі п’ять шахт об’єднання "Добропіллявугілля".

2 серпня прем’єр Шмигаль доручив зайнятися пропозицією ДТЕК Ахметова про повернення орендованих шахт.

Закриття справи "Роттердам+"

В кінці серпня Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) закрила справу по формулі "Роттердам+".

САП пояснила, що рішення закрити справу "Роттердам+" пов’язане з отриманими результатами експертизи СБУ, яка не змогла підтвердити нанесення збитку споживачам електроенергії внаслідок застосування цієї формули.

САП також вважає, що в ході досудового розслідування не отримано належних доказів, які беззаперечно вказували б на те, що в результаті впровадження рішенням НРКЕКП формули "Роттердам+" кому-небудь було завдано прямої шкоди.

За кілька днів до закриття справи голова САП Назар Холодницький подав у відставку. Розслідування справи перебувало на завершальній стадії, детективи НАБУ зібрали всі необхідні докази для направлення її до суду. Однак САП закрила справу.

В рамках справи "Роттердам+" НАБУ повідомило про підозру шести особам, в тому числі екс-главі НКРЕКП Дмитру Вовку і співробітникам енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова.

Слідство встановило, що колишні голова і члени НКРЕКП, діючи за попередньою змовою з іншими чиновниками з метою одержання неправомірної вигоди генеруючими компаніями теплових електростанцій, розробили і прийняли регуляторний акт, збитки від застосування якого оцінюються у 18,87 млрд₴

Формула "Роттердам+" була затверджена НКРЕКП в 2016 році. На той момент її очолював Дмитро Вовк — виходець з інвесткомпанії ICU Макара Пасенюка, який був радником Петра Порошенка.

Згідно з цією методикою, вартість вугілля визначалася за формулою "ціна вугілля в портах Амстердам — ​​Роттердам — ​​Антверпен + вартість його доставки в Україну".

"Роттердам +" застосовувався як для ТЕС, що працювали на антрацитовій (дефіцитній) групі вугілля, так і для станцій, що спалювали газову групу вугілля.

Близько 70% теплової генерації в Україні контролює ДТЕК Ахметова. Відразу після введення формули "Роттердам+" подорожчали єврооблігації ДТЕК, які скуповувала компанія ICU.

Заощадити сотні мільйонів на пустих вагонах

У вересні Державна регуляторна служба заблокувала рішення про вирівнювання вартості перевезень пустих вагонів "Укрзалізницею".

На залізниці діють різні тарифи на перевезення вантажів і пустих вагонів. Наприклад, тарифи на перевезення руди і вугілля – нижчі, ніж на зерно або будматеріали.

Такий несправедливий розподіл тарифів Україна отримала від Радянського союзу у спадок. Вже майже 30 років українська залізниця використовує радянський залізнично-дорожній довідник тарифів, субсидуючи бізнеси олігархів.

Згідно нього, всі вантажі УЗ за вартістю перевезень поділяються на чотири класи (від дешевих до дорогих): внексласні, першого, другого та третього класу.

Руда і вугілля відносяться до більш дешевого першого класу. Зерно і будматеріали – до другого класу. Їх перевезення по УЗ коштує дорожче.

Таким чином, УЗ отримує різний дохід від транспортування того чи іншого вантажу. При цьому їхня вага не відрізняється.

Відповідно перевезення пустого вагону, в якому до цього везли залізну руду, коштує дешевше, ніж для порожнього вагону після зерна.

За словами члена наглядової ради УЗ Сергія Лещенка, одним з антикризових заходів на залізниці була уніфікація тарифів: "почали з того, щоб отримати єдиний тариф на перевезення хоча б порожніх вагонів".

Від цього УЗ могла б отримати додатково 400 млн₴ Однак Регуляторна служба заблокувала рішення. За словами Лещенка, замовником кампанії проти підвищення тарифів є Рінат Ахметов.

Як повідомляв БЦ, майже половина вантажів, які перевозить "Укрзалізниця" залізною дорогою, становлять руда та кам’яне вугілля. Найбільшим перевізником руди є "Метінвест" Ахметова і Новинського, а найбільший перевізник вугілля – ДТЕК Ахметова.

Источник: https://biz.censor.net/r3221046

Читайте БизнесЦензор в Facebook

Джерело статті: “https://biz.censor.net/resonance/3221046/yak_komanda_zelenskogo_priyima_vigdn_ahmetovu_rshennya”